Записи

Записи

В Украине разрешили валютное кредитование населения с привязкой к курсу (ВСУ, правовая позиция 18.10.17, дело №6-2024цс16

ШО? ОПЯТЬ?

В Украине разрешили валютное кредитование населения с привязкой к курсу (ВСУ, правовая позиция 18.10.17, дело №6-2024цс16.)
Мнения юристов:
- одни считают, что к валюте можно будет привязывать только потребкредиты и нельзя ипотеку.
- другие считают, что постановление расространяется на любые кредиты физлицам.

 Справка: валютное кредитование физлиц запретили в Украине в ноябре 2011  г., законом №3795-VI. После того как гривна сдвинулась с точки 7,95  грн./$, на которой простояла продолжительное время, и стала двигаться к  8,10-8,30 грн./$.

----------------------------------------------------
ПРАВОВИЙ ВИСНОВОК
у справі № 6-2024цс16

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.
 У статті 192 ЦК України закріплено, що гривня є законним платіжним  засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в  Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із  частиною першою статті 524 та частиною першої статті 533 ЦК України  зобов’язання має бути виражене та виконане у грошовій одиниці України –  гривні.
Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
 Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК  України допускає, що сторони можуть визначити в зобов’язанні грошовий  еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає  сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на  день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений  договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно  до частин першої та третьої статті 1054 ЦК України за кредитним  договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та  на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується  повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
 При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону  України «Про захист прав споживачів», є фізична особа, яка придбаває,  замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для  особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою  діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника (пункт 22  частини першої статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між  споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів,  виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює  права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи  реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
 Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011  року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина  Степаненка А.М. щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23  статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті  22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв’язку з  положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про  захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і  на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за  договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час  укладення, так і виконання такого договору.  
Відповідно до частини  першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у  редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин)  договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та  споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий  кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання  продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач  зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.
 Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що під  час укладення оспорюваного правочину діяла заборона на надання та  отримання споживчих кредитів саме в іноземній валюті, але банки не було  позбавлено права надати, а позичальників отримати споживчий кредит в  гривні із визначенням сум платежів за кредитом в еквіваленті іноземної  валюти.
При цьому згідно із частинами першою, другою, четвертою та  п’ятою статті 18 цього Закону продавець (виконавець, виробник) не  повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.  Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності  його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на  шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами  не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим,  включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано  недійсним.

Чи розповсюджується мораторій на стягнення іпотечного майна за валютними кредитами на договори за якими відбулася конвертація в гривню?

Позиція ВСУ з даного питання: дія мораторію все ж таки поширюється і правовідносини сторін щодо виселення, у зв'язку з чим не підлягають виконанню рішення в частині виселення на час дії цього Закону, тобто вони підлягають відстроченню (Постанова ВСУ від 03.02.2016 року у справі № 6-2947цс15).

Джерело http://zib.com.ua/ua/126793-hi_rozpovsyudzhuetsya_moratoriy_na_styagnennya_ipotechnogo_.html

Значне знецінення гривні протягом останніх років призвели до того, що тисячі людей, які брали кредити в іноземній валюті на купівлю житла або для будь-яких інших потреб, на сьогодні просто не здатні виконувати свої зобов’язання за кредитними договорами. Невиконання кредитних зобов’язань в свою чергу надало право банкам примусово звертати стягнення на іпотечне майно, надане за такими кредитами, що призвело до масового виселення людей з неповнолітніми дітьми з житла на вулицю та позбавлення засобів до існування.

З огляду на це, з метою захисту та підтримки таких осіб в 2014 році був прийнятий Закон № 1304-VII («Про мораторій»), яким запроваджено

мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, тобто заборону на примусове відчуження рухомого і нерухомого майна позичальників (боржників), які мають кредитні зобов'язання за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті.

Нагадаємо, що мораторій є відстроченням виконання зобов'язання, а не звільненням від його виконання. Відтак мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, установлений Законом «Про мораторій», не позбавляє кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у разі невиконання боржником зобов’язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника) зазначене майно. Тобто, рішення судів про звернення стягнення на предмет іпотеки, ухвалені до та після прийняття Закону «Про мораторій», залишаються в силі, а їх виконання зупиняється до вдосконалення механізму, передбаченого ст. 3 Закону  (Постанова ВСУ по справі №6-1356цс15 від 2 березня 2016 року).

Заборона примусового стягнення відповідно поширюється на рухоме й нерухоме майно яке відповідає умовам ст.1 Закону, надане в якості забезпечення зобов’язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими в іноземній валюті.

З огляду на це, постає питання щодо можливості примусового стягнення на іпотечне майно за кредитним договором, який першочергово укладався іноземній валюті, але пізніше додатковою угодою був переведений у гривневий кредит.

Як відомо, додаткова угода є невід’ємною частиною договору, а тому у випадку укладання додаткової угоди, якою змінюється валюта договору на гривню, кредитний договір вважається укладеним в національній валюті.

Оскільки дія мораторію поширюється тільки майно, наданого в забезпечення за споживчими кредитами  в іноземній валюті, логічним є висновок, що кредит, який першочергово укладався в іноземній валюті, а  згодом був переведений у гривневий не підпадає під дію зазначеного закону.

На сьогодні відсутня достатня судова практика, яка б підтверджувала зазначені правові висновки,

адже судова практика з цього питання на сьогодні є дуже нерозвиненою та неоднозначною.

Зокрема, Запорізький окружний адміністративний суд в Постанові від 03 квітня 2015 року у справі №  808/1589/15, зазначає, що оскільки  заборгованість позичальника та кредитні зобов'язання боржника відповідно до Додаткової угоди  переведено у національну валюту, таке іпотечне майно не відповідає умовам закону «Про мораторій», а тому підлягає під його дію. Аналогічної ж позиції притримується і Шевченківський районний суд м. Києва у справі № 761/31200/14-ц від 11 грудня 2014 року.

Разом з тим, мають суди і протилежну позицію, зазначаючи, що відповідно до Закону  мораторій розповсюджується на нерухоме майно, яке  виступає як забезпечення виконання зобов'язань за споживчим кредитом наданого в іноземній валюті. Тобто не має значення, в якій валюті зараз існують зобов’язання за кредитним договором, має значення лише те, в якій валюті був наданий такий кредит ( наприклад, Ухвала Апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2014 року у справі № 464/899/14).

На жаль, наявна судова практика є недостатньою для прогнозування результату вирішення цього

питання в суді, оскільки відсутні висновки судів третьої інстанції, належні обґрунтування позиції в зазначених рішеннях суду тощо. Однак можна зазначити, що велике значення матимуть при вирішення спорів з цього питання, дата переведення зобов’язань в національну валюту, порядок їх переведення ( укладення додаткової угоди, самостійне рішення банку), наявність чи відсутність змін в іпотечному договорі (щодо зміни валюти кредитного договору) тощо.

Цікавим аспектом застосування мораторію на стягнення іпотечного майна за валютним кредитом є також питання виселення мешканців з такого житла.

Оскільки пунктом 4 Закону  передбачено, що протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм, постає питання щодо порядку  виселення з житла, наданого в іпотеку за споживчим кредитом в іноземній валюті, зокрема, чи підлягає задоволенню такі позовні вимоги, чи підлягає відстроченню виселення з житла або ж ні, чи зобов’язаний банк надавати інше жиле приміщення у випадку виселення громадян.

Почнемо з того, що  дія закону «Про мораторій» не передбачає заборону виселення громадян з іпотечного житла, наданого в забезпечення за споживчими кредитами в іноземній валюті, а тому не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог щодо виселення з іпотечного майна.

Разом з тим, оскільки закон прийнятий з метою унеможливлення позбавлення громадян єдиного житла та виселення на вулицю, постає питання щодо можливості відстрочення  виконання рішення  про виселення у зв’язку з дією мораторію.

Як вбачається з судової практики, тривалий час остання була доволі неоднозначною, оскільки Вищий спеціалізований суд  в одних випадках зазначав, що дія мораторію не поширюється на спірні правовідносини, оскільки вказаним законом не передбачено зупинення виконання рішення про виселення. В інших випадках, стверджував, що оскільки Закон було прийнято з метою підтримки громадян України, які мають невиконані зобов'язання за договорами споживчого кредиту в іноземній валюті (валютних кредитів), та забезпечення конституційних прав громадян, мінімізації можливих збитків громадян при виконанні своїх кредитних зобов'язань, виконання рішення про виселення підлягають відстроченню.

На сьогодні, вже існує позиція ВСУ з даного питання, яка зазначає, що дія мораторію все ж таки поширюється і  правовідносини сторін щодо виселення, у зв'язку з чим не підлягають виконанню рішення в частині виселення на час дії цього Закону, тобто вони підлягають відстроченню (Постанова ВСУ  від 03.02.2016 року у справі № 6-2947цс15).

ВАЖНО!

Від Ярослава Авраменко:

Дельта, Надра, Платинум и многие другие начали активно (!) продавать кредиты физических лиц.
 Мониторьте объявления на сайте фонда и prozorro.sale. Если не знаете  как или просто лень – оставьте свои данные – мы проверяем новые  объявления каждый день!
И важно (!) - не получайте заказные письма  от банка. Там может быть официальная претензия (Вимога), после которой  банк у нотариуса может переоформить квартиру (залог) на банк. Если Вы  расписались за такое письмо –  уменьшаются шансы отсудить обратно квартиру. Перед торгами какое  происходит все чаще. Если не знаете как поступить – лучше лишний раз  спросите. Не делайте ошибок, которые нельзя исправить.

 По торгам – все еще параллельно продают по старой схеме и по  Голландскому аукциону. Вся информация публична. Регистрация на торги  через биржу. Сроки регистрации – по обычному аукциону – за день до  торгов + внесение 5% гарантийного взноса; по Голландскому аукциону –  регистрироваться можно и в процессе торгов, но для этого должен быть  гарантийный взнос (те же 5%) на депозите у биржи.

Суд обяжет супругов платить «50 на 50» даже по кредитам о которых они не знали.

Во время рассмотрения дела №6-2830цс16 Верховный суд принял решение  (22.11.17), что супруги обязаны нести солидарную ответственность по  займу даже, если не знали о нем.
Постанова від 22 листопада 2017 року № 6-2830цс16 - http://www.scourt.gov.ua/…/(documents)/9DB5B641EA7AB2B9C225…

 "Крім того, в разі поділу майна враховуються також борги подружжя та  правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. У  подружжя, окрім права спільної сумісної власності на отримані грошові  кошти та одержаний за їх рахунок автомобіль, внаслідок укладення  кредитного договору виникає також зобов’язання в інтересах сім'ї у  вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює  як солідарні боржники."

Про розпродаж активів банків, що на ліквідації.

"делікатний  момент — однакові умови матимуть ті 2%, які обслуговували кредити, і ті  98%, які цього не робили. Це впливатиме лише на порядок продажу позик.  Спочатку з молотка підуть кредити, які не обслуговуються, оскільки  нормативні акти фонду кажуть, що працюючі позики продаються в останню  чергу.
Проміжок часу між цими двома категоріями буде невеликим, адже  терміни ліквідації банків закінчуються через рік-два. За цей час повинні  бути продані всі активи, в тому числі ті, що обслуговуються. Таким  чином, обслуговування кредитів у цьому процесі, як не дивно, виглядає  алогічним.
Із слів представників Фонду виходить, що тим  позичальникам, які платять за кредитами, варто направити через третіх  осіб запити щодо зацікавлення певним активом. Таким чином їх актив може  бути виставлений на продаж раніше, ніж крайній термін ліквідації банку.
 Позичальники, які не викуплять свої кредити, матимуть справу з  колекторами. Ті скуплять пули непридбаних договорів і будуть чекати  зняття мораторію."

Долар по 5": позичальникам банків-банкрутів дозволять викупити свої позики за 20%
Понеділок, 4 грудня 2017, 09:55 - Олександр Мойсеєнко

Понеділок, 4 грудня 2017, 09:55 - Олександр Мойсеєнко
                                                                                                                          158 переглядів
                            0
               
                                                 


                                             
                                                                              housingwire.com
                       
                     
                     
Невдовзі Фонд  гарантування вкладів виставлятиме на продаж іпотечні портфелі  неплатоспроможних банків. Варіанти дій у позичальників нехитрі: викупити  свої борги за курсом 5,05 або познайомитися з колекторами і втратити  житло.
                     

З початку 2018 року Фонд  гарантування вкладів фізичних осіб почне виставляти на продаж іпотечні  портфелі неплатоспроможних банків. Таких договорів у фонді назбиралося  майже 40 тис на суму близько 70 млрд грн. Після двох шокових хвиль  девальвації з них обслуговується лише 2%.

Як би абсурдно це не звучало, але ті, хто обслуговували свої кредити,  зможуть викупити їх за 20-25%, як і ті, хто давно перестали платити.

На тих, хто не зможе або не захоче викупити свої кредити, в  майбутньому будуть чекати непрості стосунки з колекторами, які викуплять  позики майже за безцінь.

Чутливе питання

За останні три роки НБУ ліквідував понад сто банків. Відтак в  управління Фонду гарантування вкладів потрапило близько 0,5 трлн грн  проблемних активів. Значна частина з них — іпотечні кредити населенню,  видані до кризи 2008-2009 років. Донедавна фонд не проводив з цими  кредитами активних дій.

Загалом йдеться про чутливе питання, що стосується сотень тисяч українців, які ризикують втратити своє житло.

Проблема іпотечних кредитів загострилася після останньої банківської  кризи і шокової девальвації. Протягом 2014-2015 років вона широко  обговорювалося всередині країни і з міжнародними кредиторами, але досі  не вирішена.

Ще у 2014 році під тиском "вулиці" Верховна Рада ухвалила закон "Про  мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення  кредитів в іноземній валюті". Мораторій повинен був діяти до вирішення  питання.

Банківське лобі виступало проти перерахунку кредитів за курсом, який  діяв на момент отримання позики. А МВФ був проти будь-яких законів на цю  тему, вважаючи, що держава не повинна втручатися у відносини банку і  клієнта.

Спочатку обговорювався меморандум, який повинен був визначити  параметри можливої реструктуризації, але він не спрацював. Потім МВФ  погодився, що питання можна регулювати окремим законом, але проблема не  була вирішена. Окремі політики "погралися" цим питанням і невдовзі про  нього забули.

Кому дістануться квартири

Мораторій діяв, банки банкрутували, а Фонд гарантування вкладів  нічого з кредитами не робив. Очевидно, чекаючи зняття мораторію.  Тимчасом терміни ліквідації банків добігають кінця, а, відповідно до  законодавства, до закінчення ліквідації фінансових установ усі активи  мусять бути реалізовані.

Більшість іпотечних договорів була у таких збанкрутілих банках:  "Надра", "Дельта", "Фінанси та кредит", "Форум", Фідобанк, "ВіЕйБі",  Брокбізнесбанк, "Платинум".

Структура портфелю іпотечних кредитів
БанкДата видачі кредиту
До 2009 року2009 - 2014 рокипісля 2014 року
К-сть*Борг, млн грн*К-сть*Борг, млн грн*К-сть*Борг, млн грн*
Надра (НБУ)13 18424 340,68427230,4923,23
Дельта (НБУ)5 3445 454,9156891,63--
Дельта (не в заставі)5 93213 727,27680534,15--
Фінанси та Кредит (ДІУ)572358,06204,65--
Фінанси та Кредит2 3325 025,86329125,43--
ПАТ "Банк Форум"3 5615 272,76589,04--
ПУАТ ФІДОБАНК2 1712 400,3720949,93--
ВіЕйБі (НБУ)74290,0321,21--
ВіЕйБі9191 262,5395,88--
Київ401 203,46----
БрокБізнес Банк357958,342515,57--
Платинум597769,94----
Радикал32,3833430,84--
Інші Банки (НБУ)22347,50241 041,93--
Інші Банки7591 771,621 382663,9910,17
Всього3586763185,7037663204,7333,40
БанкВалюта кредитуПрацюючі іпотечні кредитиВсього
ІноземнаГривня
К-сть*Борг, млн грн*К-сть*Борг, млн грн*К-сть*Борг, млн грн*К-сть*Борг, млн грн*
Надра (НБУ)11 23823 532,092 3751 042,31846271,0513 61324 574,40
Дельта (НБУ)4 0475 044,781 865501,76567151,725 9125 546,54
Дельта (не в заставі)4 81613 173,801 7961 087,6229265,826 61214 261,42
Фінанси та Кредит (ДІУ)405303,9018758,81- -592362,71
Фінанси та Кредит1 5794 493,611 082657,68690194,692 6615 151,29
ПАТ "Банк Форум"2 8914 938,88728342,9228443,293 6195 281,80
ПУАТ ФІДОБАНК6941 085,501 6861 364,80723271,412 3802 450,30
ВіЕйБі (НБУ)69283,8277,42- -76291,24
ВіЕйБі7861 212,8314255,584826,379281 268,41
Київ231 015,3317188,13 --401 203,46
БрокБізнес Банк277939,0310534,88100,82382973,91
Платинум574757,762312,17367318,14597769,94
Радикал22,3734430,84- -36433,21
Інші Банки (НБУ)1118,28351 371,14- -461 389,43
Інші Банки4481 473,161 694962,621 222165,072 1422 435,78
Всього2786058275,13117768118,705 0491508,383963666393,83

* Орієнтовні цифри, можуть відхилятися від актуальних

Тепер ці кредити ліквідаторам банків доведеться розпродати. "Упродовж  10-12 місяців фонд виставить на продаж, у тому числі на голландський  аукціон,  права вимоги за майже 20 тис непрацюючих кредитів фізичних  осіб з балансовою заборгованістю майже 36 млрд грн", — заявили у Фонді  гарантування.

Ще понад 19,5 тис кредитів з боргом майже 32 млрд грн, які  перебувають у заставі Нацбанку, будуть виставлені на аукціон після  узгодження умов продажу з НБУ.

Кредити будуть продаватися за системою голландських аукціонів.  Початкова ціна починатиметься від номіналу, і в разі відсутності  пропозицій падатиме протягом дня по 10%, доки не сягне 20% від номіналу.  Якщо впаде нижче, то кредити будуть сформовані в пули і розпродані  оптом профільним інвесторам, тобто колекторам.

Делікатність процесу в тому, що через дію мораторію такі кредити для  багатьох профільних інвесторів є бланковими (беззаставними) і не можуть  бути викуплені за високою ціною. Також варто зазначити, що через падіння  цін на житло і кількох хвиль девальвації тіло кредиту часто перевищує  вартість самого житла.

Таким чином, абсолютна більшість іпотечних договорів, які будуть  виставлені на продаж, імовірно, не потрапить у поле зору колекторів  доти, доки вони "не впадуть в пули", і ціна на них не опуститься навіть  нижче 20%.

"Це буде означати, що позичальникам доведеться попрощатися із своїм  житлом. Найоптимальніший варіант для них — викупити свої кредити ще на  етапі голландських аукціонів за 20-25% вартості. Законодавство не  дозволяє позичальникам купувати свої кредити, однак це можуть зробити їх  родичі", — вважає представник одного з українських банків.

Фактично придбання власного кредиту за 20% від номіналу — варіант,  близький до закону, який лобіювали валютні позичальники. Він пропонував  конвертувати кредити за курсом 5,05, але його тоді заветував президент.  Однак такі пільги будуть доступні тільки тим позичальникам, які брали  кредити у збанкрутілих установах.

Інший делікатний момент — однакові умови матимуть ті 2%, які  обслуговували кредити, і ті 98%, які цього не робили. Це впливатиме лише  на порядок продажу позик. Спочатку з молотка підуть кредити, які не  обслуговуються, оскільки нормативні акти фонду кажуть, що працюючі  позики продаються в останню чергу.

Проміжок часу між цими двома категоріями буде невеликим, адже терміни  ліквідації банків закінчуються через рік-два. За цей час повинні бути  продані всі активи, в тому числі ті, що обслуговуються. Таким чином,  обслуговування кредитів у цьому процесі, як не дивно, виглядає  алогічним.

Із слів представників Фонду виходить, що тим позичальникам, які  платять за кредитами, варто направити через третіх осіб запити щодо  зацікавлення певним активом. Таким чином їх актив може бути виставлений  на продаж раніше, ніж крайній термін ліквідації банку.

Позичальники, які не викуплять свої кредити, матимуть справу з  колекторами. Ті скуплять пули непридбаних договорів і будуть чекати  зняття мораторію.

Фонд гарантування виставляє на продаж права вимоги за майже 40 тисячами непрацюючих іпотечних кредитів фізосіб

ПРЕС-РЕЛІЗ ФОНДУ від 28.11.2017

Упродовж найближчих 10-12 місяців Фонд гарантування вкладів фізичних  осіб виставить на продаж, у тому числі на голландський аукціон,  права  вимоги за майже 20 тис. непрацюючих кредитів фізосіб із балансовою  заборгованістю майже 36 млрд грн. Це більше половини загального  іпотечного портфелю банків, що ліквідуються (як за сумою, так і за  кількістю). Крім того, ще понад 19,5 тис. кредитів із заборгованістю  майже 32 млрд грн (47 % за сумою заборгованості та 49 % за кількістю),  які перебувають в заставі НБУ, будуть виставлені на аукціон після  узгодження умов продажу з Нацбанком. Про це розповіла Світлана Рекрут,  заступник директора-розпорядника Фонду гарантування, під час  прес-брифінгу.

«Загальний портфель іпотеки у неплатоспроможних банках становить 40  тисяч кредитів, заборгованість за якими складає 68 млрд грн. При цьому,  обслуговується тільки 2% з них. Більшість позичальників помилково  вважають, що якщо банк визнається неплатоспроможним, то повертати борги  непотрібно. У той час як насправді погашення кредитів – це одне із  основних джерел коштів для розрахунку із кредиторами банків. І  позичальники просто повинні усвідомити, що повернути борги у будь-якому  випадку доведеться, якщо не банку, то новому кредиторові, який придбає  права вимоги за кредитом у ході відкритих торгів», – сказала Світлана  Рекрут.

Так, права вимоги за іпотечними кредитами фізосіб банків, термін  ліквідації яких добігає кінця, а також ПАТ «КБ «НАДРА», «АТ «ДЕЛЬТА  БАНК», АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ» та ПУАТ «ФІДОБАНК» – будуть  виставлені на продаж на умовах голландського аукціону. Окрім того,  іпотечні кредити усіх решти банків, які починали торгуватися з номіналу  за «класичною моделлю» та початкова ціна реалізації яких впала нижче 30%  від номіналу – також виставлятимуться на продаж на голландські  аукціони. При цьому на індивідуальний продаж права вимоги  виставлятимуться лише один раз. Наступного разу активи торгуватимуться  уже у складі пулів.

Повністю перевести продаж прав вимоги за іпотечними кредитами  фізичних осіб на голландську систему Фонд планує з початку наступного  року.

Інформація про виставлені на продаж лоти буде оприлюднена на інформаційних ресурсах Фонду  та системи ProZorro.Продажі в мережі Internet. За номером власного  кредитного договору позичальник зможе дізнатися, чи виставлено на продаж  права вимоги за його кредитом. Крім того, відповідні  листи-повідомлення, де вказуватимуться дата, час торгів та початкова  ціна, будуть надіслані на поштові адреси, які позичальники зазначали при  укладанні договорів. Ще одне джерело отримання інформації – гаряча  лінія Фонду гарантування вкладів – 0-800-308-108, 044-333-36-55.

Торгівельні майданчики, які підключені до системи ProZorro.Продажі,  надаватимуть професійні консультації потенційним покупцям та  супроводжуватимуть у процесі продажу.

Довідково: Майже 90% іпотечних кредитів фізосіб номіновані в  іноземній валюті. Через девальвацію гривні заборгованість «на папері»  зросла майже у п’ять разів. Адже потрібно розуміти, що 95% з них були  видані до 2009 року, коли курс долара США був 5 грн.

Кредити у зоні АТО та на окупованій території в Криму за сумою  заборгованості складають майже 15 %, а за кількістю майже 17% загального  портфелю банків.

Презентація "ІПОТЕЧНІ КРЕДИТИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ"

Презентація "ЗАПУСК ЄДИНОГО РЕЄСТРУ АКТИВІВ ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ"

Внимание! Готовится сюжет по ICTV о пострадавших от банковского беспредела.


Кто готов стать героем сюжета и рассказать свою историю?
Контактные данные для прессы присылайте на moderator@pravdyvakraina.org с краткой информацией о Вашей ситуации.

Или напишите журналисту- https://www.facebook.com/anni.tiamo?fref=gc&dti=499631383482311&hc_location=ufi

(  Anni Tiamo - Напишіть будь ласка Вашу історію і контакти в Особисте повідомлення. Я той журналіст який знімає фільм). Спасибі)

Киев, Укрсибб, валютный кредит - история конфликта

Рейдерське захоплення в Києві на Позняках 10.11.17

Виселяють людей колектора без суду і без виконавчої служби. Рейдерське захоплення в Києві на Позняках 10 листопада 2017 року.

В п’ятницю, 10.11.2017, близько 10:50 надійшла інформація від  позичальниці про те, що до неї в квартиру вламуються та ломають двері  невідомі, що представились як представники колекторської компанії  “Кей-Колект”. Одразу ж на вказану адресу виїхали активісти ГО “Група  Взаємодопомога” але на місці колекторів не було, були присутні лише  представники поліції.

Активісти, традиційно зробили фото з місця події:

Відео 1 частина:

Відео 2 частина:

Але на цьому пригода не закінчилась, бо вже о 16:00 того ж дня, після  того як активісти вже роз’їхались по домівках, колектори знову завітали  до квартири позичальниці з більш рішучими намірами. О 16:45 рейдери  зламали замки, вибили двері та увірвались до квартири. Після приїзду  Взаємодопомоги сталось декілька сутичок з колекторами та була викликана  поліція, але оперативна група відповіла що не будуть приїжжати бо в них є  багато інших справ…

Відео 3 частина:

Відео 4 частина:




Тільки  о 20:45 активістам вдалося відстояти житло позичальниці та здихатись  рейдерів, у якиї не було ніяких законних підстав для здійснення  захоплення майна.

Хочемо подякувати всім хто приїхав допомогти людині, і хочу сказати  що ви всі великі молодці і ми вами пишаємося і поважаємо за те що ви  боретьсь за себе. Ми віримо в те, що ми можемо боротися разом і  перемагати. Тому ніколи не здавайтесь і завжди боріться і будете  переможцями.

Побили та виштовхали на вулицю: у Борисполі мати з дітьми опинились надворі. Відео

День бориспільки Лариси Шеляг розпочався немов страшний сон: о  10-й ранку жінка разом із дітьми опинилася надворі – без одягу, без  пояснень та ще й із синцями.

Шестеро невідомих вдерлися до квартири і, за словами жінки, побили її  та дітей. Після чого чоловіки випхали сім’ю надвір. Кривдників жінка  бачила вперше. Про причину такої поведінки може лише здогадуватися.

Детальніше дивіться у відеосюжеті.