Записи

Записи

Мошенники требуют клиентов Платинум банка погасить кредиты в их пользу !!!

24.01.2017 Фонд гарантирования вкладов физических лиц сообщил о фактах мошеннических активностей в сторону клиентов Платинум банка. Как оказалось, с недавних пор, точнее с момента введения в Платинум банке временной администрации, появилась мошенническая группировка которая начала осуществлять отправку смс-сообщений и обзвон клиентам Платинум банка, которые на данный момент возвращают ранее взятые кредиты в Платинум банке. Основным требованием мошенников к клиентам-заемщикам Платинум банка является принудительное давление, которое направлено на возврат кредитов Платинум банка на реквизиты, которые не являются официальными для погашения кредитов Платинум банка.


РЕКОМЕНДАЦИЯ! не реагировать на сообщения, звонки и давление данных мошенников. После введения временной администрации в Платинум банке реквизиты для погашения кредитов не менялись и единственным правообладателем активов (кредитов) является Платинум банк.


Позичальники ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЛАТИНУМ БАНК» мають повертати свої кредити виключно на рахунки банку

http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/190-pat-platynum-bank/9166-pozychalnyky-pat-platynum-bank-...


Лист ДФС від 03.01.2017 (знову по податок на прощення)

Лист ДФС від 03.01.2017 № 6/Я/99-99-13-02-03-14  
06.01.2017   Державна фіскальна служба  України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс),  розглянула звернення ... щодо оподаткування доходу у вигляді основної  суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого)  кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою  банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та в межах  компетенції повідомляє.      Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до  загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку  включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім  випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу  (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його  самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до  закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50  відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік),  встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2015 році – 609  гривень). Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку-боржника  шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення  або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення  боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити  суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми  доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за  підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник  самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній  податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про  прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п.  164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов’язаний виконати  всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим  підпунктом.     Крім того, Законом  України від 09 квітня 2015 року № 321-VIII «Про внесення змін до  Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань», який набрав  чинності 07.05.2015, було внесено зміни до Кодексу в частині звільнення  від оподаткування операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові  заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті.      Так, підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено  п. 8 такого змісту: «Не вважається додатковим благом платника податку та  не включається до розрахунку загального місячного (річного)  оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі  різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній  валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на  дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у  гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом  Національного банку України станом на 01 січня 2014 року, а також сума  процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами,  прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не  пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної  давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в  іноземній валюті,  непогашених до 01 січня 2014 року.      Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення  (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом  в іноземній валюті, що здійснювалися, починаючи з 01 січня 2015 року».      Таким чином, не вважається додатковим благом та не включається до  загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку  сума, прощена (анульована) кредитором за його самостійним рішенням до  закінчення строку позовної давності у розмірі різниці, яка розрахована  цим кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу.      Отже, з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у  вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого)  кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою  банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми, прощеної  (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до  п. 8 підрозділу 1 розділу XX Кодексу, слід розглядати окремо.      Відповідно до п. 2 копії Повідомлення про анулювання боргу ...  з  метою виконання вимог п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу,  інформуємо Вас як платника податку на доходи фізичних осіб-боржника про  прийняття рішення про анулювання Вашої кредитної заборгованості. Також  звертаємо увагу, що відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст.  164 Кодексу  анульована сума заборгованості за основним боргом  (кредитом) є Вашим доходом, отриманим як додаткове благо, і Вам  необхідно самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого  доходу та відобразити його у річній податковій декларації,  а також  сплатити військовий збір відповідно до п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.            Враховуючи викладене, оскільки кредитором (банком) було здійснено  прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі  різниці, розрахованої кредитором відповідно до п. 8 підрозділу 1  розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, то з метою оподаткування сума  такого анульованого боргу вважається додатковим благом та включається до  загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням  норм п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. При цьому Вас як  Позичальника повідомлено про прощення (анулювання) основної суми боргу.       З повагою     Перший заступник Голови                                                                                 С.В. Білан
http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/70826.html

Кредит уже в Фонде гарантирования вкладов физических лиц? Тогда эта информация для Вас

Эта информация для тех, у кого кредиты в банках, которые попали в Фонд  гарантирования вкладов физических лиц (далее - ФГВФЛ) и находятся на  предпродажной подготовке.
Между тем, как банк попадает в ФГВФЛ и продажей прав требования по  кредитам проходит достаточно длительное время. Как правило, около года.  Например, ликвидация Дельта банка идет с 05.10.15 года, а торги  проводить начали только пару недель назад.
Если кредиты заложены в НБУ под рефинансирование – то срок еще больше, поскольку надо получать согласие НБУ на продажу прав требования по кредитам, которые у них в залоге
Еще на этапе временной администрации для формирования ликвидационного  баланса делают оценку активов банка. Сюда входит имущество, которое  принадлежит банку, и права требования по кредитам.
В соответствии с Законом Украины «Про систему гарантирования вкладов  физических лиц» стартовая цена не может быть меньше, чем оценка в  ликвидационной массе.
Но, к сожалению, может быть больше... Стартовую цену продажи определяет коллегиальный орган, комитет.  Если сумма большая (больше 5 млн грн.), то стартовую цену продажи  утверждает вышестоящий коллегиальный орган – Дирекция ФГВФЛ.
Поэтому, если кто – то обещает «помощь» в согласовании максимально быстрой продажи прав требования по кредиту максимально дешево – это МИФ! Не один человек принимает решение, а все члены комитета.
Также стартовая цена продажи не выставляется в процентном соотношении  от суммы долга. Все в твердых цифрах. Обещания «решить вопрос» за 10-20%  от суммы долга тоже МИФ!
После того, как принимается решение о продаже имущества банка или прав  требования по кредиту, размещается информация на сайте банка-кредитора,  на сайте ФГВФЛ и печатаются объявления в газетах (Голос Украины,  Урядовый курьер и тд).
 http://www.fg.gov.ua/…/liquidation/118-delta/9156-13022017-1
Вот ссылка на сегодняшнее первое попавшееся объявление по торгам  Дельта банка. В нем видно, что именно выставлено на продажу, за какую  цену, где и когда это будет продаваться. Также есть ссылка на паспорт  актива – в нем есть информация по залогу и по кредиту в целом.
Самый актуальный вопрос – как купить дешевле стартовой цены? Есть только один правильный ответ – если торги не состоятся, то возможно понижение на следующих торгах на 10%. В случае с нашим примером – 4-е торги, соответственно дисконт составляет 30% от первоначальной стартовой цены продажи.
По-другому не бывает. «Договорняки» не работают. Или ждать поэтапного  понижения или ждать пока права требования выкупит новый кредитор и будет  взыскивать всю сумму долга – с процентами, штрафами и пенями.
При поэтапном снижении цены есть риск того, что на очередные торги  зарегистрируются еще какие-нибудь интересанты и выкупят права требования  по вашему кредиту или интересующее вас имущество. Как правило, поиском  интересных высоколиквидных сделок занимаются профессиональные  коллектора.
 http://prozorro.sale/auction/UA-EA-2016-11-08-000005
Вот один из примеров торгов, в которых долг выкупили с целью получения  3-х комнатной квартиры на Крещатике за 3,5 млн грн. (хотя ее  минимальная цена на рынке 12 млн грн.). И, естественно, к выкупу прав  требования по кредиту должник отношения не имел, хотя знал о торгах и о  всех условиях продажи его кредита.
К сожалению, в последнее время таких примеров все больше и больше.  Игроки на финансовом рынке подыскивают кредиты с хорошим ликвидным  обеспечением и выкупают их.
Чем ниже цена прав требования по кредиту с хорошим залогом – тем больше шансов, что будет конкуренция.
Есть и противоположные ситуации, когда залог никакой, стоимость его на  рынке копейки, а выставлен кредит за неадекватно высокую цену. В таких  ситуациях, естественно, надо ждать понижения цены.
Но только сам заемщик знает сколько реально стоит его залог, насколько  адекватна оценка и есть ли у него ресурс на выкуп кредита. И решение,  естественно, надо принимать с учетом всех обстоятельств в комплексе.
Встречаются случаи, когда оценка адекватная, квартиру терять не  хочется, а денег на выкуп нет. И для таких случаев есть решение.  Несколько раз мы практиковали выкуп на торгах с перекредитовкой в другом  банке. Кредит гривневый, ставка большая, условия жесткие – но при этом  заемщик остается со своей квартирой и погашает свой предыдущий кредит с  хорошим дисконтом. И выплачивать кредит все равно придется, но платежи  растянуты во времени.
 Вывод:
 
  • все продажи имущества и прав требования по кредиту проходят по определенной процедуре, которая четко прописана в законе.
  • Вся информация о торгах, о условиях продажи, об участниках, о торгующей – все публично и можно проверить.
Все, кто звонят Вам с эксклюзивной информацией о том, что Ваш кредит  продается, банально хотят на этом заработать. Как только начинаются  продажи какого-либо банка биржи, факторинговые, юристы покупают базы с  адресами и телефонами и предлагают свои услуги. В чем их интерес – все  просто:
 
  •  При продажах через Прозоро большую часть комиссионных (сейчас это  3%) получает та биржа, которая приводит покупателя. А ясное дело  заемщик – самый реальный покупатель своего же кредита, поэтому заемщиков  и обзванивают;
  • Факторинговая компания получает комиссию за проведение на балансе  кредита – поскольку права требования по кредитам на торгах могут  покупать только финансовые компании с соответствующей лицензией и банки;
  • Юристы – получают гонорары за то, что помогают разобраться в процедуре,  мониторят когда и где будут торги, сопровождают сделку юридически.

Процедура выкупа имущества и прав требования по кредиту действительно  запутанная и с первого раз может показаться кошмаром. И я очень  рекомендую пользоваться услугами специалистов. Вы же не лечите зубы  самостоятельно – идете к врачу. Также и с финансовыми вопросами – нужны  помощники. Главный вопрос – к кому пойти за консультацией. Не  соглашайтесь на услуги звонящих по телефону и рассказывающих страшные  истории о том, что завтра все продают.

Обращайтесь к юристам с хорошими рекомендациями и опытом работы, а не с  красивой вывеской. Еще лучше – когда юрист и факторинговая компания  работают вместе.
Проверяйте на сайтах всю информацию о торгах – сейчас это все  общедоступно и максимально публично. Или поручите юристам делать  мониторинг.
Кто владеет информацией, тот владеет миром. Удачи!)
P.S. Если есть вопросы – пишите, звоните
Ярослава Авраменко, КПД

Для Платинумовцев!

от Лариса Марченко (https://www.facebook.com/profile.php…)
 Информация для заемщиков Платинумбанк. Предварительно 27.01.2017 с  17.00 до 22.00 Татьяной Владимировной будет проводиться семинар с  разбором текущей ситуации валютных заемщиков после введения в банк ВА.  Если вы не состоите в нашей закрытой группе "Заемщики Platinumbank" и  вам интересна информация по семинару просьба связаться со мной в личке.

ПАТ "Платинум Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних

Відповідно до вимог статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" 10 січня 2017 року Правління Національного банку України прийняло рішення № 14-рш/БТ "Про віднесення ПАТ "Платинум Банк" до категорії неплатоспроможних".

За результатами діагностичного обстеження ПАТ "Платинум Банк", проведеного у першій половині 2016 року, у червні 2016 року затверджено необхідний обсяг докапіталізації. Відповідно до діагностичного обстеження усі банки другої двадцятки за розміром активів, які потребували докапіталізації, повинні були забезпечити позитивне значення регулятивного капіталу станом на 01 січня 2017 року.

ПАТ "Платинум Банк" подало до Національного банку план реструктуризації, який передбачав виконання низки заходів з метою докапіталізації банку. Протягом 2016 року керівництво та власники істотної участі банку вживали заходи для виконання вимог з докапіталізації. Зокрема, шляхом погашення кредитів позичальників - пов’язаних осіб, надання безповоротної фінансової допомоги від акціонера, збільшення обсягу забезпечення за кредитами.

Однак, станом на 01 січня 2017 року банк не досяг позитивного значення капіталу. Ураховуючи вищенаведене, Правління Національного банку України прийняло рішення про віднесення ПАТ "Платинум Банк" до категорії неплатоспроможних.

Національний банк наголошує, що 97% (197 тисяч осіб) усіх вкладників ПАТ "Платинум Банк" отримають свої вклади в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує гарантовану Фондом гарантування вкладів фізичних осіб суму 200 тис. грн. Клієнти з більшими обсягами вкладів отримають їх у межах суми, гарантованої Фондом. Фонд забезпечить виплати гарантованої суми вкладів в обсязі близько 4.8 млрд. грн.

Станом на 10 січня 2017 року фізичними особами - власниками істотної участі у ПАТ "Платинум Банк" є Борис Кауфман та Григорій Гуртовий незалежно від формального володіння з огляду на здійснення значного впливу на управління та діяльність банку. Національний банк визнав Григорія Гуртового та Бориса Кауфмана власниками істотної участі на основі аналізу операцій банку. Крім того, Борис Кауфман підтвердив здійснення значного впливу на управління банком у письмовій заяві, поданій до Національного банку.

Структура власності банку визнана Національним банком непрозорою у червні 2016 року. У серпні 2016 року Борис Кауфман подав до Національного банку пакет документів для погодження набуття істотної участі у банку в розмірі більше 75% через підконтрольні йому компанії. На сьогодні Національний банк не погоджував Борису Кауфману придбання акцій банку з огляду на неподання окремих документів, зокрема, через відсутність дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію. За інформацією Національного банку, Антимонопольний комітет у грудні 2016 року повернув без розгляду пакет документів щодо набуття Борисом Кауфманом контролю у ПАТ "Платинум Банк".

  Довідково: згідно зі статтею 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" істотна участь – це, у тому числі, і незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи.
https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=41903326&cat_id=55838

Небольшой прогноз развития банковской системы в 2017

от Vladyslav Rashkovan



 Количество банков на конец года будет не больше 75-80 против 95 сейчас.  Часть небольших банков будет закрыта из-за недокапитализации, часть  замороженных банков самоликвидируется, остальные объединятся – максимум  5-6 сделок слияния банков во второй половине года. это, если договорятся  собственники.

Доля крупнейших 20 банков увеличится до 92-93%  всех активов, доля второй группы локальных банков уменьшится до 2-2.5%.  Доля иностранных и государственных банков (с учетом  национализированного Привата) будет и дальше расти (до 82-85%), а  локальных и российских - снижаться. Новых иностранных банков не будет,  но сделки покупки активов банков будут продолжаться (в основном в рамках  стратегии выхода российских банков).

Активы банковской  системы на конец года составят 1.5-1.6 трлн грн. Средние ставки по  кредитам на год в гривне корпоративным клиентам к началу осени 2017 года  составят 13-15% при ожидаемой на конец 2017 года инфляции на уровне  8-9%. Дальнейшее снижение ставок по кредитам будет уже зависеть не от  учетной ставки НБУ, ожидаемой инфляции или стоимости ресурсов, а от  комплекса законопроектов, которые должен принять Парламент по защите  прав кредиторов.

Без снижения величины кредитного риска ставка  по кредитованию для лучших клиентов снижаться ниже 13-15% не будет. При  этом депозитные ставки в гривне на год упадут ниже 10% при росте  депозитной базы, как физ лиц, так и юр лиц.

Кредитование будет  развиваться точечно, не массово, несмотря на наличие ликвидности у  банков. Сельское хозяйство, торговля, предэкспортное финансирование –  область роста в 2017. В ритейле будут расти потребительское  кредитование, в.ч. через карточки, немного автокредитование. Не ожидаю  значительного увеличения ипотечного кредитования – максимум 1-1.3 млрд  грн новых кредитов.

Переход Привата в гос собственность будет  стимулировать миграцию клиентов в другие банки, в основном в топ-20  (Ощадбанк, Эксим, Укргаз, Райффайзен, Укрсоц, Альфа, Укрсиб, ОТП, ПУМБ,  Кредит Агриколь, Прокредит, Сити), но могут также подтянуться вверх по  активам и более мелкие банки (Восток, Тас, МИБ, Правекс).

С  технологической стороны банки все так же не особо эффективно будут  развивать диджитал каналы продаж и уводить клиентские транзакционные  операции из отделений, но это не просто. Будут финтех кулибины, которые  будут пытаться создать аналог Приват24, чтобы поконкурировать за  клиентов Привата. Технологически это сложно, но возможно. Главное –  оставаться в регуляторном поле и в выплате зарплат, и в получении  наличных, и в валютном контроле, и в финансовом мониторинге. Но сashless  операции все же будут увеличиваться.

Да, и по результатам  года я ожидаю прибыль в платежеспособных банках, в т.ч. за счет  увеличения операционного дохода, снижения затрат, хотя резервы все еще  будут расти в рамках постановления 351 о кредитных рисках.

Поживем – увидим, но это должен быть неплохой год для банковской системы и ее клиентов.

Доброго дня. Мене звати Григорій і у мене кредит в Універсал Банку. Хочу написати звернення із проханням зменшення відсоткової ставки. Але спершу хочу вивчити досвід інших позичальників. Напишіть мені будь-ласка чи проводили Ви реструктуризацію, які умови

Доброго  дня. Мене звати Григорій і у мене кредит в Універсал Банку.  Хочу написати звернення із проханням зменшення відсоткової ставки. Але  спершу хочу вивчити досвід інших позичальників. Напишіть мені будь-ласка  чи проводили Ви реструктуризацію, які умови Вам пропонувались, яка  відсоткова ставка у Вас на даний момент?

Дайджест по банкам от Татьяна Владимировна (состояние на 5.12.16)

По всем банкам активизировалась подача в суды. Если кто из сотрудников читает, так вам привет от судей. За массовую подачу под НГ и отчётный период ждите массовое оставление "без движения" и возвраты исков. Так что особо не упирайтесь, деньги из Казначейства обратно не вернутся, они через К транзитом пролетаютJ
А всем заёмщикам-удачи! Начался предновогодний сенокос, деньги в целом нужны каждому банку. Всем легких и хороших сделок!
Итак,
УКСИБ: прошло два правления, следующее 19.12, потом 10.01. На сегодня приняли только массовую подачу в суд (с января при поднятии минималки до 3200 судебный сбор вырастает соответственно, в границах банка это очень много в суммах); остановлены опции по авто кредитам и земле. Программу не приняли, потому что обычные споры юристов и рисковиков продолжаются. Рисковики думают, что взыскать можно все, юристы вертят пальцем у виска. Пока действует только программа "50/50" и "75/25". Списки пополняют, но решения по ним не выносят. Следующий созвон 19-20.12. Инфу выложу.

УНИВЕРСАЛ: Антимонопольный комитет одобрил покупку Тигипко банка, ждём решения НБУ. Из-за этого приостановлен "льготный курс", потому что покупка валюты при оформлении сделки имеет ньюансы. Решения Кредитный Комитет принимает, хоть и медленно. Актуальна реструктуризация без смены валюты с понижением процентной ставки (за неё нужно бороться!!! Чтобы потом не рыдать, почему у Маши 4%, а у Миши 9%! По мощам, простите, и елей!). Конвертация пока только по текущему курсу и без дисконта. Рассматриваются предложения по закрытию через продажу предмета ипотеки (или её имитацию). Принятие каких-либо программ в массовом варианте не раньше февраля.

УКРСОЦ-ЮНИКРЕДИТ: с 6.12 вводят новую структуру, новые отделы, с 1 ноября сняли полномочия со старого руководства. Пока ещё никто не знает, что наметет новая метла. Кредитный Комитет не проводился с начала ноября. Вяленько и депрессивно, по-альфовски.

ПРАВЕКС: итальянцы до конца 2017 уходят с рынка, поэтому год будет для этих заёмщиков хороший. Ну, для тех, кто хочет попрощаться с кредитом. Дисконт при грамотном подходе до 80% от остатка (индивидуально, а не направо-налево; чаще 50-60%). Внимание: берите на сделку юриста, умоляю!!! Цена вопроса у вменяемого юриста-1500-2000 грн, это несоизмеримо с рисками!!! А то потом выгребаем "хелпы": то ипотеку не вычистили и судимся с банком, которого уже не существует и всем пофиг, то услуги на 8 тысяч гривен впаривают под сделку, то нотариуса за 7500 снять обременение! Про косяки в договорах и последующих свиданиях с налоговой вообще молчу. Аваля, речь о котором пойдёт ниже, это особо касается, больших циган трудно поискать; по ним ДО сделки требовать ещё и гарантийное письмо по протоколу КК!!! По Правексу ещё: там "Вердикт" и "Укрборг" их обслуживает; не тратьте время, ведите переговоры с банком, на Кловском. Решения принимаются там. Руководитель направления по реструктуризации розницы (физлиц) -Наталья Емельянова, специалист достойный и грамотный.

АВАЛЬ: все по-старому, закрытие валютных кредитов с дисконтом; без просрочки конвертация по 17, с просрочкой от 11 до 19, как подготовитесь и как переговоры вести будете. Банк большой, инертный, но переговоры идут, даже льготные процентные ставки продлеваем. Дисконт зависит от соотношения остатка к цене залога. Переговоры эффективны в "Парусе", с теми же лицами))). Появилось несколько вменяемых менеджеров, по уровню похожи на юристов, потому что врубаются в ситуации куда лучше, чем бывшие (Саша и Виталик). Чуть повеселее, но Аваль в целом очень медлительный. Перед сделкой, до внесения любых денег-гарантийное письмо!!! Иначе считайте, что подарили эти деньги банку. С бранчами (отделениями) говорить по-прежнему не о чем.

ОТП: наиболее проактивный банк, держащий нос по ветру. Сейчас активно закрывают с дисконтом (с хорошим) валютные кредиты, активно конвертируют (индивидуальные условия реальны, зависят не от мирового кризиса и роста курса валюты в стране, а от личных обстоятельств и перспектив взыскания, это вам юрист расскажет, если не ленивый и в каждое дело лезет глубоко))). Продление льготной процентной ставки тоже реально.

АЛЬФА: как на кладбище. Тесленко уехал в Москву на повышение,Грачёв ушёл в Укрсоц, коллекшн спит. Наверное, кастинг проводят на замещение. Желаю им найти тех, кто без иллюзий и действительно хочет уменьшить проблемный портфель, а не увеличить понты.

УКРГАЗ: конвертация, закрытие с дисконтом-только индивидуально, общедоступных программ нет. Наличие просрочки обязательно.

Як не потрапити в податкову пастку після прощення банком боргу за кредитом?

Досить поширеною в даний час в Україні є практика анулювання банками боргу, що виник у результаті взятого у них фізичними особами кредиту, точніше, анулювання частини боргу – штрафних санкцій (штрафу, пені), які виникли в результаті несвоєчасної оплати. На перший погляд, здавалося б, все прекрасно: банк вирішив піти назустріч безнадійного боржника, списав заборгованість (повністю або частково) і більше претензій до фізичної особи не має. Однак під так званим прощенням боргу криється ще одна пастка – сплата податку, так як анульована банком сума вважається доходом колишнього позичальника, який, як і всі громадяни, що є платником податку.
  Ганна Шульгіна, «Судово-юридична газета», 2015

   Саме в такі скрутні обставини і потрапила автор листа. І зауважте,  ситуація, в якій вона і багато інші українці опинилися сьогодні, аж ніяк  не поза законом. Більш того, вона продиктована самим законом.
   
 Сьогодні багато говорять про те, що держава в особі своїх збирачів  податків бажає і щосили намагається повернутися обличчям до народу і  подружитися з ним. Банківська система, зі свого боку, скаржиться на те,  що остаточно втрачає довіру громадян, і всіляко намагається повернути  вкладників і позичальників. На тлі всього цього часто-густо спливають  факти і прецеденти, які свідчать ніяк не на користь ні фіскалів, ні  банків. Кому вигідна така ситуація?
   
   Буква закону
   
 У відповідності з законодавством України, а саме ст. 164 Податкового  кодексу, до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб  включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо. Серед  інших, досить численних податків додаткове благо, зокрема, включає в  себе суми у вигляді боргу платника податку, анульованого (прощеного)  кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою  банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Згідно з чинним  податковим законодавством, вважаються додатковим благом кошти,  матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги,  інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку  податковим агентом (із застереженням про те, що додатковим доходом не  може бути заробітна плата).
   
 Відразу відзначимо, що багато юристів,  з якими вдалося поспілкуватися на цю тему, зійшлися на думці, що норми  законодавства, які регулюють нарахування такого податку, виписані  непослідовно, безсистемно і є складними не тільки для розуміння широкій  громадськості, але і для застосування фахівцями (працівниками фіскальної  служби, юристами, суддями). Зрозуміло, для українця, доведеного до  відчаю (взяв кредит і за тих чи інших обставин не може виконувати  зобов'язання по виплаті), в рази складніше зрозуміти, що і при яких  обставинах він підписує, і які наслідки це може мати для нього. Тим  більше, коли мова йде про «прощення боргу».
   
 Між тим, як зазначають юристи, така необережність остаточно зачинив  добре продуману «податкової пастки». Оскільки всім відома догма  свідчить, що незнання закону не звільняє від відповідальності, фіскали  не беруть пояснення «не знав, не відав» як пом'якшувальну обставину. До  того ж, нагадують правозахисники, у них інше завдання: наповнити бюджет.  Та на жаль, як показує практика, при активній підтримці чинного  законодавства на виконання цього завдання всі засоби виявляються хороші.  В результаті виникає патова ситуація, коли боржник, позбувшись від  боргу банку, отримав інший, можливо, перевищує спочатку взятий кредит,  борг перед кредитором ще більш хижим і наполегливим – державою. Єдиний  розумний вихід для боржника в такій ситуації – оскаржити податкове  повідомлення-рішення в адміністративний суд.
   
   До Феміди за допомогою
   
 На жаль, при вивченні судової практики з'ясувалося, що зазвичай вона не  на користь позичальників. Переважно суддів не вдається переконати в  тому, що прощений борг не є доходом. Крім того, норми чинного  законодавства не регулюють питання, пов'язані з інфляцією, економічним  кризою чи іншими життєвими обставинами, які, можливо, зіграли вирішальну  роль у неплатоспроможності позичальника, а значить, сувора Феміда не  може покласти такі обставини в основу своїх рішень. Варто відзначити  також, що сьогодні в Україні все ще немає визнаною і усталеної практики  щодо того, яким чином вирішувати такого роду спори, немає і єдиного,  постійного порядку дій щодо вирішення таких питань.
   
 Як свідчить практика, деякі громадяни для врегулювання проблеми подають  позови до районних (загальні) суди про визнання протиправним  повідомлення, яке банк направляє в податкову службу, про сплату  позичальником боргу за отримане додаткове благо (відразу ж після  отримання повідомлення з податкової про сплату податку). Інші подають  позови до адміністративного суду на податкову інспекцію про визнання  протиправними та, відповідно, скасування податкових повідомлень-рішень,  якими сума податкового зобов'язання збільшена в зв'язку з отриманням так  званого додаткового блага.
   
 Зазначимо також, що в напрацьованій нині судовій практиці простежується  тенденція часткового задоволення позовів платників податків. Це,  безумовно, позитивний момент, хоча зустрічається така практика, на жаль,  нечасто. Наприклад, у мотивувальній частині постанови  Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014  р. по справі №809/569/14 суд прийшов до висновку, що заборгованість,  прощена позивачу банківськими установами (у т. ч. відсотки і пеня)  включається до його річний оподатковуваний дохід як отримане додаткове  благо. У постанові ж Хмельницького окружного адміністративного суду від  17 січня 2014 р. по справі №822/4594/13-а вказано, що проценти за  користування кредитом, нараховані банком в відповідності з умовами  договору і анульовані за його рішенням, не є доходом платника податку в  розумінні ПК України, підлягають оподаткуванню в порядку абз. д пп.  164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. У постанові Вінницького  апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2014 р. по справі  №822/4594/13-а, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції на  користь платника податку, зазначено, що відсотки, нараховані банком в  відповідності з умовами договору і анульовані за його рішенням, не є  доходом платника.
   
 Але оскільки на сьогоднішній день існує ряд прецедентів, коли суд  приходить до висновку, що декларуванню та оподаткуванню підлягає основна  сума боргу по кредиту, і не враховується сума з підвищених  (нарахованих) процентів, платник податків може поборотися з фіскальним  органом за справедливість в цій частині проблеми. Крім того, при  розгляді таких справ суд обов'язково бере до уваги факт повідомлення  платника податків. Якщо таке повідомлення належним чином не було  зроблено, суд може задовольнити позов боржника. Саме тому зовсім не  зайвим буде перед тим, як підписувати будь-що (тим більше, коли мова йде  про банківських або фіскальних установах), не тільки двічі перечитати  запропонований документ (особливо текст, який написаний дрібним  шрифтом), але і проконсультуватися з юристом. Крім іншого, як банально  це звучить, хочеться нагадати банальну приказку про безкоштовний сир,  який, як відомо, буває тільки в мишоловці.
   
   Юристи радять
   
 Як вже було сказано, ця ситуація не виходить за рамки закону. Тому  однозначної ради, як на законних підставах уникнути сплати даного  зобов'язання, у юристів немає. Однак є ряд моментів, які, можливо,  полегшать тяжкість податкового тягаря.
   
 Насамперед, до них належить можливість реструктуризації боргу. Якщо всі  судові тяжби завершилися не на користь боржника, а сума залишається  «непідйомною», особа може звернутися в податковий орган, а якщо це не  дало належного результату, то з позовом у суд про те, щоб встановлену  суму податку розбили на частини. Це, можливо, полегшить фінансове  навантаження на боржника. Крім того, нагадують правозахисники, незайвим  буде уважно вивчити всі документи, складені податковим органом,  перевірити, чи не пропущені ті чи інші процесуальні строки, правильно чи  нараховані відсотки, і немає якихось пільг у боржника, які дозволять  скасувати хоча б частину податку.
   
 Повертаючись до спірного моменту оподаткування процентів, штрафів та  пені, хочеться відзначити, що законодавець, знаючи про зазначеної  проблеми, вирішив подати руку допомоги «обдаровуваним» у вигляді Закону  України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних  зобов'язань» (раніше – законопроект №0939). На сьогоднішній день  документ прийнятий, і направлено доручення щодо аналізу його  застосування. Норми цього закону передбачають, що кредитор-банк має  право списати за рахунок створених страхових резервів суму збитків, які  виникли в результаті анулювання.
   
 Однак, на жаль, при більш детальному вивченні запропонованих норм  з'ясовується, що не все так просто, адже зміни, які вніс законопроект у  1-й підрозділ розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, поширюють свою дію  тільки на «прощающие» операції, які мали місце з 01.01.2015. Виходить,  що, якщо банк анулював кредит 31.12.2014, на вас така пільга не  поширюється, і податок потрібно сплатити в повному обсязі. Такий підхід  законодавця дуже дивує, адже станом на 31.12.2014 офіційний курс долара  до гривні становив вже більше 15. І це при тому, що багато «щасливчики»  оформляли валютні кредити ще при курсі 1 до 5. Крім того, коментуючи  дане положення, деякі юристи тлумачать його як відноситься лише до тих  позичальників, які вчасно встигли переоформити свій кредит з іноземної  валюти в національну.
   
 Залишається тільки сподіватися, що законодавець найближчим часом  звернеться до описаної проблеми і скасує таке «благо», тим самим  проявивши послідовність: раз прощає банк, то нехай і держава буде  великодушним. Подібні схеми і методи наповнення бюджету виглядають  по-варварськи. Тим більше, що списання заборгованості зазвичай  відбувається тільки у випадку, якщо у потенційного боржника ніякого  майна і доходів не залишилося, і вимагати від нього сплатити податок на  доход і несправедливо, і безглуздо. У той же час, банк найчастіше вже  повернув витрачені на такого позичальника кошти у вигляді отриманих від  нього процентів, а частенько і реалізації заставного майна.
   
 «Виходить, що наша держава штовхає мене на злочин?» – задає питання в  кінці свого листа наша читачка. «Законодавець може дати гідну  відповідь?» – запитуємо ми.
   
   КОМЕНТАР ЕКСКЛЮЗИВ
   
   Арсірій Руслан, суддя Окружного адміністративного суду Києва
   
 – Звичайно, можуть бути моменти, які грамотний адвокат зуміє успішно  оскаржити. Так, наприклад, юрист може скласти своєрідний аналіз доходів і  пільг і зіставити його з тими вимогами, які пред'являє податкова  інспекція. У сукупності це може призвести до полегшення податкового  тягаря. Безумовно, «додаткове благо» – це зобов'язання, яке передбачено  законодавством, і уникнути його сплати складно. Але можна відзначити, що  в даному випадку суд оцінює, крім іншого, процесуальні моменти.  Безумовно, у громадянина є борг перед бюджетом, але якщо податкова  інспекція допустила ряд процесуальних помилок, а досвідчений адвокат  вказав на них, суд врахує цю обставину. Однак стверджувати, що  громадянин не повинен сплачувати податок, передбачений законодавством,  суд не може. Він лише може враховувати матеріальне становище при  встановленні особливого порядку справляння цього податку. Наприклад, не  звертати стягнення на майно, яке є єдиним і без якого людина не може  існувати. Чи ж не зобов'язувати його сплатити кошти негайно і дати  можливість розстрочки платежу. Такі ж права мають і податкових органів.  Більш того, податкові органи можуть навіть пробачити цей податок. Такі  положення є в Податковому кодексі, правда, з випадками застосування цієї  норми я поки не стикався.
   
   Богдан Санін, суддя Окружного адміністративного суду Києва
   
 – Можу відзначити, що практика розгляду таких матеріалів для платника  податків у більшості випадків має негативний підсумок. Законодавством  передбачено, що ці «віртуальні гроші» вважаються прибутком, хоча,  можливо, це і спірне питання. Як правило, тіло кредиту позичальник  погашає, але залишаються великі відсотки, що зазвичай з'ясовується в  процесі судового розгляду. Банк в даному випадку зазвичай не програє.  Але суд не може вийти за рамки того, що прописано в Податковому кодексі.  Я вважаю, було б правильним і доцільним скасувати цю норму. Сьогодні  проводиться низка реформ, у т. ч. податкового законодавства, можливо,  з'явиться і відповідна ініціатива про виключення цього положення. Для  людей це буде великим полегшенням.
   
   Наталія Клочкова, суддя Окружного адміністративного суду Києва
   
 – Подібні судові розгляди носили масовий характер у минулому році. Тоді  було багато випадків реструктуризації кредитів, прощення частини  заборгованості. Судова практика і законодавство кажуть, що це є для  фізособи додатковим благом, і зі списаної банком суми воно зобов'язане  заплатити податок. Обов'язок банку в цьому випадку – повідомити клієнта  належним чином. І не тільки про те, що йому прощено та чи інша сума  кредиту, але і про те, що згідно законодавству тепер він зобов'язаний  заплатити податок на користь держави у розмірі 17% від суми прощеної  боргу.
   
 У 90% випадків в ході судового розгляду люди кажуть, що не знали про цю  свою обов'язки, так як банк їх не повідомив, проте, як з'ясовується  після, належне повідомлення банк направляв. Тому треба відзначити, що  люди повинні уважно читати ті документи, які банк дає їм на підпис.  Більше того, потрібно вдаватися до допомоги юристів, щоб уникнути надалі  проблем. Крім того, суд у таких розглядах звертає увагу на те, чи  прощення боргу, і згодні обидві сторони з фактом прощення  заборгованості.
   
 І важливим чинником є те, відобразив банк у своїй звітності цю суму як  таку, з якою фізична особа має сплатити податок. В іншому випадку такий  податок повинен сплатити сам банк. Але як правило, банк помилок не  робить, так як там працюють юристи, які не нехтують можливістю  скористатися низькою юридичною грамотністю людей на свою користь.
   
 Якщо все ж виникли спірні питання, важливо встигнути, не порушуючи  процесуальні строки, оскаржити в судовому порядку як умови того чи  іншого документа, так і дії, якщо ви не згодні з умовами, які пропонує  банк.
   
   Ірина Нараєвська, голова громадської ради при ГФС в Києві  


 – Дійсно, згідно з вимогами Податкового кодексу, сума прощеної або  анульованого кредиту оподатковується податком на доходи фізичних осіб.  зокрема, згідно ст. 164 Податкового кодексу до загального річного  оподатковуваного доходу включається сума отриманого платником  додаткового блага, у т. ч. у вигляді прощеної боргу. Однак тут варто  врахувати одну особливість. Прямою нормою закону передбачено лише, що  оподатковується сума основного боргу, тобто тіло кредиту. При цьому  питання оподаткування прощеной суми відсотків по кредиту, а також  штрафів і пені за прострочення виплат законодавчо не врегульовано, тому  дане питання є досить спірним.
   
 На мою суб'єктивну думку, такі суми не оподатковуються, оскільки в  законі наведено вичерпний перелік видів додаткових благ, які повинні  бути включені в річний оподатковуваний дохід, серед яких суми прощеных  відсотків, штрафів і пені не згадуються. І в протилежній ситуації  законодавець використовує ту ж логіку, визначивши, що при поверненні  банком депозиту платнику податку тіло депозиту податком не обкладається,  тоді як відсотки повинні бути включені в загальний річний  оподатковуваний дохід.
   
 Відповідно, для того, щоб розуміти, наскільки вірно органами ГФС  визначена база оподаткування, потрібно з'ясувати, чи є списаний залишок  на кредитному рахунку в повному обсязі тілом кредиту, або на суму  залишку були включені також відсотки, штрафи, пеня, комісії і т. д. Що  стосується ставки податку, визначеної органами ГФС, то вона відповідає  законодавству, що діяло в 2014 р., тобто на момент виникнення доходу.
   
   Ростислав Кравець, експерт у сфері спорів з банками
   
 – ГФС має право вимагати від особи, яким банк пробачив суму  заборгованості, сплати відповідного податку. Це передбачено абз. д пп.  164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу. Однак якщо банк не  попереджав боржника про сплату даного податку, та документи про такому  повідомленні відсутні, зазначений податок сплачує сам банк.
   
   Юристи попереджають
   
 Банк при списанні боргу фізичній особі викликає його на зустріч і  просить підписати так званий акт про припинення зобов'язань, в якому  говориться, що борг погашений і ніяких претензій банк не має. Зазвичай  позичальники, довго не роздумуючи, підписують цей документ, не знаючи,  що за ним стоїть. А як видно з практики, банки у випадках анулювання  боргу не попереджають своїх позичальників про те, що в подальшому їм  доведеться сплатити податок у розмірі 15% або 17% (залежно від суми) з  суми, яка була прощення банком. У результаті фізичні особи, незнайомі з  чинним законодавством, потрапляють в несподіване положення. У зв'язку з  цим можна відзначити, що не варто поспішати з підписанням таких  документів, адже в разі судової тяганини банк буде запевняти, що людина  підписав документ по своїй волі і, відповідно, знав, що його чекає.
   
   Юристи нагадують
   
 Кредитор зобов'язаний повідомити платнику податку-боржника про списання  боргу шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про  вручення, або укладення відповідного договору, або надання повідомлення  боржнику під підпис особисто. У такому повідомленні мають бути  інформація про прощення (анулювання) боргу та суму прощеної  (анульованого) боргу, а також податковий розрахунок суми доходу,  нарахованого на користь платника податку за підсумками звітного періоду,  у якому такий борг був прощений.  
   Ганна Шульгіна, «Судово-юридична газета», 2015

Банки на ликвидации: активы, торги, финансовые компании

Рубрика: от Татьяна Владимировна
Понемногу о банках, которые на ликвидации и сроках выставления активов на торги по физлицам:
 ФИДО-отдали на оценку, оценка будет готова не раньше конца ноября,  согласуют к концу января; торги начнутся что-то около весны, не раньше;
ФИНИКИ: оценка прошла, идёт согласование; на торги выставили только два крупных актива, не физлиц, физлица не раньше весны.
НАДРА: не скоро, активы в залоге у НБУ.
ДЕЛЬТА-рекомендую информацию брать у Ярослава Авраменко, у неё по Дельте точно самая свежая и точная.
Это касается только активов, принадлежащих банку!!!
 Обратите внимание, часть активов банки слили финансовым компаниям  накануне; узнать это можно из реестра имущественных прав на недвижимое  имущество, кем наложено обременение. Если нет смены обременения-выкуп  возможен только через торги и только через Фонд!!! Никакая даже самая  крутая и раскрученная контора это не может делать по-другому!
 ЕЩЕ: финансовые компании активно "окучивают" заёмщиков, предлагая  подписать договор с обещанием выкупить с дисконтом. Сроки выкупа не  указаны (что неудивительно), но аванс требуют сейчас.
В принципе,  финансовая компания может направить письмо с просьбой продать актив  раньше. Я работаю с одной финансовой компанией, которой доверяю и тоже  направляю такие письма. НО! Это имеет смысл, когда горит. Если не горит и  Вы хотите выкупить права на свой кредит как можно дешевле и денег  сейчас нет, куда спешите? Тем более, нести аванс в компанию, не  обещающую и не гарантирующую ничего-ни суммы, ни сроки. Деньги девать  некуда? Будут торги, подойдёт цена-финансовую компанию найти будет  нетрудно и поторговаться за цену услуги сможете. И, кроме того-Вы  уверены, что к моменту торгов эта компания будет существовать? Я-нет.
Поэтому-деньги бережём и считаем, вопросы задаём прежде чем что-либо подписывать и платить.
Информацию по банкам буду выкладывать.
 Пы.Сы: если банк на ликвидации, то банка нет, реализацией занимается  Фонд, а у него коллекторов нет и быть не может. И кол-центра у него нет.  Если Вас пытаются обработать коллекторы под видом банковских  сотрудников- это ложь!!! Скорее всего, это мошенники, купившие базу  банка и стригущие наивных людей, не знакомых с этим болотом.