Чи правомірно банк донараховує відсотки по валютній іпотеці після рішення суду,згідно з яким достроково було стягнуто залишок тіла кредиту і прострочені відсотки?


Чи правомірно банк донараховує відсотки по валютній іпотеці після рішення суду,згідно з яким достроково було стягнуто залишок тіла кредиту і прострочені відсотки? 03.03.2020

Чи правомірно банк донараховує відсотки по валютній іпотеці після рішення суду,згідно з яким достроково було стягнуто залишок тіла кредиту і прострочені відсотки?

Запитували- відповідаємо:

чи правомірно банк донараховує відсотки по валютній іпотеці після рішення суду,згідно з яким достроково було стягнуто залишок тіла кредиту і прострочені відсотки?

ПИТАННЯ. Цікавить відповідь на питання - Чи правомірно банк донараховує відсотки по валютній іпотеці після рішення суду (2016), згідно з яким достроково було стягнуто залишок тіла кредиту і прострочені відсотки (і не повідомляє про це) ... Виходячи з Рішень Великої палати ВСУ (444 / 9519/12, 175/4753/15-ц) такі дії банку, мабуть незаконні. Чи слід такі дії банку оскаржувати в Суді і в рамках якого виробництва. Заздалегідь вдячний. Всім терпіння і удачі!)

ВІДПОВІДЬ.
Так, вірно, право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав (не виконав, чи виконав не в повному обсязі), не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено у судовому рішенні, оскільки строк дії договору змінився.
ОДНАК!!! У такому випадку кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

(Постанови Верховного суду від 19 вересня 2018 року справа
№ 643/16336/16-ц, провадження № 61-12848св18, від 12 вересня 2018 року справа № 473/825/16-ц, провадження № 61-3240св18 , від 12 вересня 2018 року справа № 186/1974/14-ц, провадження
№ 61-24172св18 та ін.)

Відповідаючи на питання чи доцільно оскаржувати дії Банку щодо донарахувань відсотків, вважаю за доцільне виходити з наступного.
Якщо Ви добровільно чи примусово виконали рішення суду (2016р) в повному обсязі та звернулись до Банку з метою отримання довідки про відсутність заборгованості, а Банк Вам виставив нову суму заборгованості з урахуванням донарахованих %, тоді можна звернутися до суду із позовними вимогами про визнання зобов’язань припиненими у зв'язку з їх виконанням.

Тут наче гра в одні ворота. "не мають права нараховувати відсотки" в контексті судового рішення означає, що суд не задовольнить такі вимоги Банку, якщо останній звернеться із ними до суду.
Натомість в контексті банківського обліку, якщо рішення суду Вами не виконано, тобто в погашення заборгованості по кредитному договору кошти не надходять, то і підстав у бухгалтерії зупинити нарахування відсутні.
У судовому ж рішенні не сказано стягнути з Вас "N" суму, а банку заборонити нараховувати.

Якщо ж виникає ідея звернутися до суду із позовною вимогою заборонити банку щось робити, Ви маєте бути готові аргументувати суду, які саме Ваші права порушуються такими неправомірними діями Банку. Бо саме порушення прав чи неможливість їх захисту іншим способом є підставою для зверення до суду із позовом.
З повагою Кабінет Правової Допомоги
Юридична консультація:
(+38044)-229-49-35
(+38068)-547-84-44
(+38066)-517-84-44
(+38093)-507-84-44



Возврат к списку