Чи можна через кредит позбутися права виїзду за кордон?

moderator -> Всем
Чи можна через кредит позбутися права виїзду за кордон?

 

Дмитро ХРОМЕЄВ, юрист , Закон і бізнес http://zib.com.ua

Аби скористатися безвізовим режимом в’їзду в європейські країни, треба мати можливість безперешкодно залишити територію України. А із цим можуть виникнути певні проблеми, якщо суд обмежить таке право через непогашений борг. Як це співвідноситься з правом на свободу пересування?

Винятковий захід

Державний виконавець для реалізації рішення суду може вдаватися до низки дій. Крім іншого, при наявності підстав та навіть без них за заявою стягувача він може звернутися до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за кордон до повного виконання ним зобов’язань. Проте боржник здатний захистити це своє право.

Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції «кожному, хто

на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом».

Зазначені правовідносини регулюються ст.313 Цивільного кодексу, відповідно до ч.1 якої «фізична особа має право на свободу пересування». Про це йдеться і в ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також про зазначене право говорить ст.12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Названі акти забороняють невиправдане обмеження особистого немайнового права, що забезпечує природне існування фізичної особи, якщо іншого не передбачено законом.

З огляду на це тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом, який застосовується лише при наявності достатніх для цього підстав.

Ухилення як підстава

Зокрема, єдиною правовою підставою, при доведенні якої рішенням суду можна тимчасово обмежити право виїзду за кордон, є доведення факту ухилення боржника від виконання зобов’язання (п.19 ч.2 ст.18 закону «Про виконавче провадження»). Проте чинне законодавство не містить визначення такого поняття, як «ухилення боржника від виконання своїх зобов’язань», тож воно є оціночним.

Суб’єктом, на якого покладається доведення факту ухилення, є державний виконавець. Зокрема, на момент звернення до суду з поданням такий факт повинен уже бути встановленим, убачатися з матеріалів виконавчого провадження та мати суб’єктивне походження.

Як зазначає Верховний Суд України в узагальненні практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження в праві виїзду за межі України від 1.02.2013, «суд має врахувати об’єктивні причини невиконання боржником зобов’язання, наприклад унаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Коли державний виконавець стягнув усе, що належало на праві власності боржнику, та не довів свідомого ухилення від виконання, суд не може задовольнити подане клопотання».

У рішенні від 26.11.2009 у справі «Gochev v. Bulgaria» Європейський суд з прав людинисформулював загальні стандарти права на свободу пересування. Зокрема, він зазначив, що таке обмеження повинне відповідати відразу трьом критеріям: по-перше, ґрунтуватися на законі, по-друге, мати одну з легітимних цілей, передбачених у ч.3 ст.2 Протоколу №4 до конвенції, по-третє, бути у справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто виявлятися пропорційним меті його застосування).

Виправданість обмежень

При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення несплачених боргів слід пам’ятати, що таке обмеження може бути виправданим тільки тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.

Чи враховують українські суди ці вимоги, обмежуючи боржника в праві виїзду за кордон? Інколи — ні. Наприклад, через неповне з’ясування обставин справи, відсутність можливості в божника довести свою позицію. Адже відповідно до ч.2 ст.3771 Цивільного процесуального кодексу відповідне подання розглядається негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Отже, суди можуть обмежити людину в праві виїзду за кордон. Однак їм потрібно встановити, чи полягало ухилення в навмисному чи іншому свідомому невиконанні боржником своїх обов’язків, тобто визначити суб’єктивну складову діяння.
Водночас основним принципом та важелем для прийняття рішення має бути такий момент: «Обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості». Якщо таке обмеження не виправдане, воно однозначно порушує право на свободу пересування особи та має бути скасоване.

Джерело - Закон і бізнес http://zib.com.ua